ВГО «АСОЦІАЦІЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ УКРАЇНИ» СПІЛЬНО З ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ВІДДІЛЕННЯМ ВГО АППУ В МІСТІ КИЄВІ ПРОВЕЛИ КРУГЛИЙ СТІЛ
06 вересня цього року в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 19-Б, Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» спільно з Територіальним відділення ВГО АППУ у м. Києві провели Круглий стіл з представниками органів виконавчої влади та українського бізнесу з питань обговорення Концепції єдиного системного документу — проекту Податкового кодексу Розвитку та Концепції Доктрини економічної безпеки України.
Очолив делегацію Грігол Катамадзе — Президент ВГО АППУ, Надзвичайний і Повноважний Посол, у складі якої були:
Людмила Герасименко — Генеральний директор ВГО АППУ,
Євченко Наталія Григорівна — Радник Президента ВГО АППУ,
Катерина Гривнак — Начальник Управління захисту прав платників податків ВГО АППУ,
Ірина Білотіл — начальник Управління методології та роз’яснення податкового законодавства ВГО АППУ,
Юлія Щитнік — Начальник Управління організаційного, кадрового напрямку та комунікацій з ТВ ВГО АППУ,
а також Олег Гетман – економіст, експерт Економічної експертної платформи.
Участь у Круглому столі взяли: віце-президент ВГО АППУ, Голова Ради Територіального відділення АППУ у м. Києві Павло Погиба, віце-президент, Голова комітету ІТ, новітніх технологій ВГО АППУ Валерій Омельченко, віце-президент ВГО АППУ Олена Хотенко, виконавчий директор Територіального відділення ВГО АППУ в у м. Києві Олександр Саприкін, а також запрошені гості:
— від органів влади:
Нонна Багмет — Виконуюча обов`язки начальника Головного управління ДПС у м. Києві,
Вадим Демченко — Заступник начальника Головного управління ДФС у м. Києві,
Алла Горбатюк — Заступник голови Державної служби України з питань праці,
Світлана Руда — керівник експертної групи Директорату захисту прав осіб з інвалідністю Міністра соціальної політики України,
Олександр Індило — керівник експертної групи з питань накопичувальної системи пенсійного забезпечення Директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України,
Дмитро Олексієнко — Голова Громадської ради при ДФС України, член Ради ВГО АППУ,
Костянтин Швабій — Директор Навчально-наукового інституту економіки, оподаткування та митної справи Національного університету державної фіскальної служби України,
— представники підприємств ПАТ «Фармак», ПАТ «Домобудівний комбінат №4», ПАТ «Київський радіозавод» та інші, а також викладачі ДВНЗ «Київський національний університет ім. Вадима Гетьмана».
Відкрив засідання Круглого столу Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе, який привітав усіх учасників заходу і розпочав з того, що сьогодні ми маємо говорити про зміни, які потрібні державі та яких вимагає бізнес.
Він зауважив, що дуже багато напрацьовано законопроектів, частина із яких уже зареєстровані у Верховній Раді України, зокрема, тих, що стосуються фінансової, податкової та митної політики.
«Українська Рада бізнесу», до складу якої на теперішній час входять 78 бізнес-асоціацій, в тому числі і Асоціація платників податків України, яка є одним із фундаторів її створення, в цілому підтримують ті зусилля Уряду, які спрямовані на зменшення тіньового сектору економіки, створення рівних умов ведення бізнесу», сказав Грігол Катамадзе, зазначивши, що абсолютна більшість законопроектів ініційовані саме бізнесом.
Президент Асоціації нагадав, що Президент України Володимир Зеленський 2 вересня цього року на зустрічі із представниками Парламенту, силових структур та Уряду визначив пріоритетні напрямки та надав відповідні доручення із зазначенням конкретних термінів їх виконання.
Грігол Катамадзе акцентував увагу на тому, що Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук анонсував проведення весною наступного року масштабної податкової реформи, а восени цього року – прийняти зміни щодо вдосконалення адміністрування податків і зборів.
Він також зазначив, що Асоціація приймає активну участь в опрацюванні та наданні пропозицій до законопроектів від бізнесу, та сподівається на тверду волю довести до логічного завершення розпочатий етап детінізації економіки та прийняття доопрацьованих законопроектів.
Надалі Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе презентував ТОП-10 пріоритетів бізнесу, які схвалені Українською Радою Бізнесу та які найближчим часом будуть обговорюватись на зустрічах із представниками парламентських фракцій.
Основними із них є, заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів – Служби фінансових розслідувань, інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів, запровадження сучасного трудового права, ухвалення нового Податкового кодексу Розвитку та Митного кодексу, демонополізація ринків тепло- та енергопостачання тощо.
Керівник Головного управління ДПС у м. Києві Нонна Багмет у своєму виступі коротко зупинилась на декількох актуальних питаннях діяльності податкової столиці та питаннях оподаткування, які потребують обговорення.
Нонна Багмет інформувала присутніх про те, що нещодавно Кабінет Міністрів України передав Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики і, наразі, всі територіальні органи податкової служби приступили до виконання зазначених повноважень. Безпосередньо Головне управління ДПС у м. Києві розпочало свою роботу 29 серпня 2019 року.
Наразі 53 % від облікової чисельності працівників фіскальної служби переведені на відповідні посади у нову податкову міста Києва.
Зараз, коли проходить найбільш активна стадія реформування, головним пріоритетом залишається стабільне наповнення бюджету та необхідність того, щоб платники податків не відчули жодних незручностей у зв’язку із зазначеними змінами.
Як зазначила керівник податкової служби у м. Києві про ситуацію зі сплатою податків у столиці, то на сьогодні від початку року платниками податків перераховано до бюджету майже 70 мільярдів гривень. Це дуже непоганий показник і це на 12,5 мільярдів або на 18% більше ніж у відповідному періоді минулого року.
«У нас наразі активно зменшується дефіцит недоотриманих податків. Наприклад, у серпні індикативний показник збору до загального фонду Державного бюджету (7 млрд. 433 млн. грн.) було виконано в повному обсязі (+ 42 млн. грн.), а темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року досяг 29 %», повідомила вона.
«На сьогодні ми маємо значний приріст середньомісячних нарахувань підприємствами міста Києва сум податку на додану вартість, які суб’єкти господарювання відображають до сплати у своїх деклараціях – 3 млрд. 240 млн за результатами серпня у порівнянні з 2 млрд. 737 млн. грн. у липні місяці 2019 року та 2 млрд. 615 млн. грн. – у минулому році. Також, є певний позитив в структурі надходжень податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та багатьох інших».
Щодо актуальних питань оподаткування, то як зауважила Нонна Багнет, порядок денний діяльності податкової служби налічує низку таких питань. Серед них:
– питання міжнародної співпраці у напрямі контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦУ);
– питання подальшої імплементації Плану BEPS – проекту з міжнародного співробітництва в боротьбі з виведенням доходів з країн з високим рівнем оподаткування в країни з більш низьким рівнем;
– питання ліквідації схемного кредиту з податку на додану вартість;
– питання удосконалення адміністрування акцизу на спирт та пальне;
– схеми мінімізації підприємствами сплати податків за рахунок використання фізичних осіб-підприємців (ФОП).
Зокрема, керівник податкової служби м. Києва більш детально зупинилась на тому, що на сьогодні доволі поширеною практикою оптимізації витрат, а заодно і перенесення об’єкта відносин з трудової в цивільно-правову площину, є використання суб’єктами господарювання фізичних осіб-підприємців, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. «Він прийшовся українському бізнесу так би мовити «до душі» бо має низку суттєвих переваг: відсутність податкового навантаження з таких податків і зборів, як ПДФО, ЄСВ та військовий збір; простота в документальному оформленні (необхідний лише договір та акти виконаних робіт); нескладна процедура реєстрації, ведення обліку та необмежені види економічної діяльності», наголосила Нонна Багнет.
«На наше переконання, це явище суперечить принципам справедливого оподаткування. І тому необхідно удосконалювати податкове законодавство у цьому напрямі, щоб розмежувати пільговість в оподаткуванні малого та середнього бізнесу і можливість використання цієї категорії платників великим бізнесом для мінімізації податків».
Керівник податкової служби м. Києва також зазначила, що у податковій службі є певне стратегічне бачення щодо необхідності зниження в Україні ставки податку на доходи фізичних осіб, що на її переконання дасть поштовх споживанню та стимулюватиме економіку і, як наслідок, сплату податків. «Важливо, щоб всі зміни які наразі відбуваються: й інституційні, і зміни податкового законодавства відбувались за принципами прозорості та відкритості», завершила Нонна Багнет.
Олександр Індило у своєму виступі виразив застереження з приводу зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, а також звернув увагу на важливості питань, які стосуються пенсійного забезпечення.
Він зауважив, що потрібно передбачати способи, які стимулюватимуть людей до накопичення коштів, запровадження накопичувальної пенсійної системи.
Олег Гетман презентував розрахунки компенсаторів бюджетних витрат та наголосив на необхідності зниження найбільш шкідливих для економіки прямих податків та скорочення неефективних видатків – позитивним.
Алла Горбатюк звернула увагу присутніх на те, що одним із пунктів переліку ТОП-10 пріоритетів бізнесу є питання запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій.
Вона ознайомила присутніх з деякими нормами постанови Уряду № 823, яка прийнята у минулому році та затвердила порядки здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а також зазначила, що Державною службою України з питань праці проведена величезна робота щодо опрацювання питань з вдосконалення норм законодавства про працю, зокрема, нового Кодексу про працю.
Костянтин Швабій підняв надзвичайно важливі питання, які стосуються підготовки фахівців Державної Служби фінансових розслідувань, податкової та митної служб. Він зазначив, що таких фахівців, державних службовців потрібно готувати, підвищувати їх рівень кваліфікації, адже це найбільш чисельні в Україні служби.
Також він зазначив, що в нас усіх одна мета – вивести країну із кризи. Мета влади – швидко приймати законодавчі зміни. Однак, такі фундаментальні речі, як Податковий кодекс та Митний кодекс мають впроваджуватись виважено, із проведенням детальних розрахунків та запропонував оновити розрахунки компенсаторів.
Руда Світлана звернула увагу на необхідність підтримки підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю, збереження для них податкових пільг.
Пільгами з оподаткування користуються біля 275 підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю на яких працює біля 10 тис. осіб, з них 6 тисяч з інвалідністю. Сума отриманих податкових пільг за минулий рік (2018 рік) склала приблизно біля 500 млн. гривень.
Є актуальними на сьогодні питання спрощення механізму отримання підприємствами дозволу на право користування пільгами з оподаткування, оскільки на сьогодні такі рішення приймаються обласними держадміністраціями та Мінсоцполітики в залежності від доходу підприємства. Необхідно запровадити норму прямої дії, яка сприятиме спрощенню користування пільгами з оподаткування та діяльності цих підприємств.
Також є необхідність перегляду критерій для підприємств, які користуються даними пільгами, підвищення їх соціальної відповідальності. В пріоритеті повинна бути «людина з інвалідністю». Нами напрацьовані критерії для підприємств, які сприятимуть підвищенню рівня зайнятості осіб з інвалідністю, зростанню розмірів заробітної плати, а також унеможливлять надання відповідних пільг фіктивним підприємствам.
Під час проведення Круглого столу велося активне обговорення запропонованих проектів, особливо з питань, які сьогодні є найбільш вразливі для бізнесу – стосуються сплати ПДФО та ЄСВ та тісно пов’язані із пенсійною системою, а також майнових податків, які в першу чергу стосуються пересічних громадян.
Наприкінці зустрічі Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе подякував усім присутнім за активну участь у заході, конструктивний діалог та запевнив, що ми будемо доводити думку бізнесу до влади та відстоювати її. Він також висловив надію, що представники бізнесу Києва підтримають вкрай необхідні для держави реформи, які на його глибоке переконання уже найближчим часом змінять державу.
