Український бізнес об’єднує зусилля для підтримки економічних реформ
12 квітня 2019 року в ІА «Укрінформ» відбулася прес-конференції на тему: «Український бізнес об’єднує зусилля для спільного просування важливих економічних реформ». На заході було презентовано результати експертного дослідження, у якому визначено перелік ключових загроз для української економіки та напрями державної політики для їх подолання.
Учасниками прес-конференції були:
Грігол Катамадзе — президент ВГО «Асоціація платників податків України», член Української ради бізнесу; Віталій Антонов — голова Наглядової ради концерну «Галнафтогаз», учасник платформи Бізнес100; Володимир Чеповий — співзасновник плаформи Бізнес100, шеф-редактор журналу «БІЗНЕС»; Олександр Громико – власник «Saturn», учасник платформи Бізнес100; Віктор Іванчик — генеральний директор і співвласник агропромхолдингу «Астарта-Київ», учасник платформи Бізнес100; Анатолій Долинний — президент Української федерації індустрії безпеки, член Української ради бізнесу; Михайло Соколов — заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, член Української ради бізнесу; Надія Бедричук — директор Асоціації прямого продажу, член Української ради бізнесу; Юрій Бондарєв — голова Спілки «Національна організація роздрібної торгівлі», член Української ради бізнесу.
Модераторами заходу були: Володимир Полевий – директор «Фонду підтримки економічної безпеки України»; Олег Гетман – Інститут соціально-економічної трансформації, співрозробник проекту Доктрини економічної безпеки.
В рамках даної конференції Українська Рада Бізнесу, Фонд підтримки економічної безпеки України та платформа взаємодії бізнесу Бізнес 100 підписали Меморандум про співпрацю та взаємну підтримку проектів документів, які мають визначити засади економічної політики в Україні на найближчу перспективу: проект Доктрини економічної безпеки України; топ 10 пріоритетів бізнесу (10 пріоритетних нормативно правових актів, спрямованих на реалізацію положень Доктрини). Дані документи розроблені провідними незалежними експертними інститутами України, рівновіддаленими від усіх політичних сил. Меморандум підписали президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе від імені Української Ради бізнесу, голова Наглядової ради концерну «Галнафтогаз» Віталій Антонов зі сторони Фонду підтримки економічної безпеки України та Володимир Чеповий, співзасновник плаформи Бізнес100.
«Мета заходу – публічне підписання Фондом підтримки економічної безпеки України та Українською Радою Бізнесу Меморандуму про співпрацю і взаємну підтримку деяких ініціатив. Це велика бізнес сила! Вага цього бізнесу складає сумарний річний оборот у 650 млрд грн та 1,2 млн. працівників. Це та сила, з якою не можна рахуватися. Зокрема, ми говоримо про дві ініціативи: перша — проект доктрини економічної безпеки, друга — пакет документів, а саме топ-10 пріоритетів бізнесу. Це законопроекти, які були напрацьовані в рамках бізнесу та які абсолютно відповідають тим засадам, які закріплені в доктрині», — сказав директор «Фонду підтримки економічної безпеки України» Володимир Полевий, один із підписантів документа.
Грігол Катамадзе, Президент ВГО «Асоціація платників податків України» у своєму виступі зазначив: «Я дуже гордий, що живу в Україні. Думаю, що ми всі уже бачимо, що живемо в новій країні, тому у нас є велика перспектива. Майже три роки тому, коли Асоціація платників податків України виступила одним із засновників Української ради бізнесу, я почув від Володимира Чепового такий девіз: «Білі» починають і виграють». Ми на такому правильному шляху і практично залишилось не багато для того, щоб вся країна перемогла. Це вперше, коли за 28 років незалежності країни бізнес почав об’єднуватися навколо такої цінності, як розвиток країни. І дуже дивно, що за всі ці роки не було створено доктрини економічної безпеки України, тому що це головна складова розвитку країни. Вдячний всім, хто доклав зусиль для того, щоб розробити таку доктрину.
Складовою частиною цієї доктрини є проект нового Податкового кодексу Розвитку, новий Митний кодекс України, який буде синхронізований з європейським Митним кодексом та ряд інституційних реформ – це не просто розділення ДФС, а системні зміни, які потрібні в податковій та митній сферах. Ще раз висловлюю слова вдячності всім, хто ініціював розробку такої доктрини.
Дуже важливо, щоб після президентських виборів, РНБО розглянуло і прийняла доктрину економічної безпеки країни. Ми разом з бізнесом будемо зустрічатися з політичними силами і вимагати від них підписання документу, щоб вони, коли пройдуть в парламент в цьому році, мали публічне зобов’язання законодавчо реалізовувати доктрину економічної безпеки. В першу чергу, це створення нового Податкового кодексу Розвитку, на який чекає український бізнес, а також великі системні інвестори, які не розуміють прави гри сьогодення. Існуюча тінь в Україні – це не кримінал, це незгода українського бізнесу грати по цим правилам, як встановила держава. Тому, важливо, щоб повернути довіру з боку бізнесу до державних установ,
Вкрай необхідно, щоб держава зробила перші кроки. Ми, представники бізнесу, завдяки експертам та впливовим інститутам країни розробили доктрину задля того, щоб розпочався такий рух – повернення довіри з боку бізнесу до державних установ. Варто підписати Меморандум, але окрім цього, ми кожен день повинні робити невеликі кроки до досягнення мети, заради якої об’єднався український бізнес».
«Доктрина економічної безпеки України створена провідними економістами України на замовлення бізнес суспільства нашої країни. Це документ «must have». Це засадничий документ, який мусить бути в кожній країні. Якщо подивитися на провідні держави світу, то кожна з них має таку доктрину. В нас нажаль за всі роки незалежності такий документ створений не був. Можливо тому ми, як підприємці, бачимо цей розлад в економіці, економічні біди. У нас не було цілісної концепції економічної безпеки, тому ми її створили, наступним етапом буде її імплементація в органах державної влади. Хочу наголосити, що доктрина є громадською, а не політичною ініціативою консолідованого бізнесу України» — відзначив Віталій Антонов, голова наглядової ради і співвласник концерну «Галнафтогаз».
«Нам необхідний єдиний документ, який є в багатьох інших країнах. В доктрині прописуються всі загрози, які існують для нашої економіки і є майбутні перспективи для розвитку нашої країни. В документі прописані заходи, які необхідно провести Верховній раді та Уряду, щоб уникнути всіх економічних загроз. Наша задача – щоб доктрина була прийнята і пройшла подальша імплементація всіх її положень. Ми, асоціації, об’єдналися з цією ціллю і цей шлях ми повинні пройти разом, і ми його пройдемо! – сказав Олександр Громико, власник «Saturn», учасник платформи Бізнес100.
«Бізнес турбується реальною перспективою економіки країни. Це є перша спроба бізнесу публічно домовитися про рівні правила ведення бізнесу в нашій країні. Підписати ці єдині правила ведення бізнесу і проконтролювати їх виконання – це наше завдання. І Грігол Катамадзе звертав увагу на те, що «мейнстрім» рух зараз цікавий потужний. В наших силах створити «білий» бізнес-суб’єкт прозорий і міцний. Ми готові до цього. Перший крок сьогодні»,– підтвердив співзасновник платформи Бізнес100 Володимир Чеповий.
Топ-10 пріоритетів бізнесу — 10 пріоритетних законопроектів на реалізацію положень Доктрини, серед яких є і заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній, і зниження податкового навантаження на фонд оплати праці до 20 %, і створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів та інші.
Проект Доктрини визначає перелік ключових загроз для української економіки та напрями державної політики для їх подолання. Серед ключових напрямків реалізації державної політики в сфері економічної безпеки, на думку авторів, мають бути:
— Формування позитивного сприйняття громадянами України підприємництва, конкуренції, приватної власності, громадянської активності тощо
— Підвищення прозорості, спрощення процедур та їх автоматизації, утворення інституційних стримувань та противаг, дерегуляції та звуження державного втручання до мінімально необхідних меж, приватизації державних підприємств
— Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів, зокрема ДФС та митниці: запровадження персональної відповідальності, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади, встановлення контурентних заробітних плат співробітникам тощо
— Ліквідація всіх економічних підрозділів правоохоронних органів, ліквідація Податкової міліції та створення єдиного аналітичного органі із розслідування економічних злочинів
— Ухвалення нового Митного та Податкового кодексу Розвитку які будуть передбачати норми по деофшоризація економіки, заміна податку на прибуток податком на виведений капітал з потужними компенсаторами з ліквідації контрабандних схем через прозорий електронний контроль, модифікації податку на землю, удосконалення спрощеної системи оподаткування, скорочення кількості різних пільг тощо
— Детінізація економіки, зокрема ринку оренди землі та сільгосппродукції. Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці (кешбек, лотерея). Відкриття персоніфікованої інформації з митних баз.
— Публічна інвентаризація та аудит видатків та витрат бюджету з метою скорочення видатків загальнодержавного бюджету до цільового показника у 35% від ВВП.
— Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, реалізація заходів з енергоефективності та енергозбереження.
В рамках Меморандуму доктрина є відкритою для публічного обговорення, вона має на меті формалізувати підходи до виявлення та ідентифікації загроз, охарактеризувати їх та визначити основні напрями державної політики щодо їх нейтралізації або мінімізації негативного впливу, — зазначив Володимир Полевий.
Проекти документів будуть презентовані для громадськості, політичних сил та державних інститутів для їх подальшого опрацювання та впровадження. Після виборів проекти документів будуть передані Президенту України та політичним силам, представленим у парламенті, для їх обговорення, погодження та прийняття у формі нормативно-правових актів.
