Стара версія сайту

Хмарні сервіси. Що потрібно знати платнику податків?

На ринку з’являється все більше нових видів продуктів та послуг, серед яких, зокрема, і хмарні сервіси. Проте відсутність спеціальних норм, які б регулювали сферу хмарних продуктів, призводить до виникнення ряду юридичних, податкових та облікових проблем у всіх учасників процесу: від провайдерів до кінцевих користувачів.
Як відомо, до хмарних сервісів відносяться програмні продукти, що використовуються віддалено, і найпоширенішими серед них є наступні.
IaaS (інфраструктура як послуга) – оренда обчислювальних ресурсів, на які клієнт може встановлювати будь-яке програмне забезпечення і додатки. Всі питання
адміністрування серверного та мережевого обладнання вирішує провайдер, але
налаштування на рівні операційних систем і додатків в них здійснює сам клієнт.
PaaS (платформа як послуга) – передбачає, що в зону відповідальності провайдера
входить вся фізична інфраструктура, а також адміністрування на рівні операційних
систем. Клієнт же управляє додатками та програмами, розгорнутими на базі даної
інфраструктури.
SaaS (програмне забезпечення як послуга) – клієнт не має доступу ні до налаштувань на рівні інфраструктури, ні до конфігурації програмної платформи. Він лише використовує готовий прикладний сервіс, веб-програму.
Вказані хмарні продукти зазвичай є складними продуктами, не обмежуючись наданням права на використання ПЗ, а й включаючи інші додаткові послуги в залежності від обраних хмарних сервісів, серед яких забезпечення надійної ізоляції наданого клієнту пулу ресурсів від пулів ресурсів інших клієнтів та системного технологічного стеку за допомогою засобів серверної та мережевої віртуалізації, конфіденційності та захисту даних клієнтів, забезпечення безперервного функціонування відповідних сервісів.

Українське податкове та бухгалтерське законодавство наразі не передбачає спеціальних норм в сфері правового регулювання сфери хмарних технологій. Також відсутня законодавча дефініція поняття хмарних сервісів. Зрозуміло, що для оформлення правовідносин можуть частково використовуватися окремі норми ряду законів: законів України «Про авторське право та суміжні права», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про інформацію», «Про захист
персональних даних» та ін., проте системне та комплексне регулювання цієї сфери наразі відсутнє.
Проте постає цілий ряд питань відображення операцій з хмарними технологіями в
бухгалтерському та податковому обліку.
Так, представники податкових органів за результатами перевірки приходять до висновків, що компанія (отримувач послуг за хмарними технологіями), не коректно відображає операції для цілей бухгалтерського обліку. І ставить питання щодо таких способів відображення:
(1) нематеріальний актив (з поступовим віднесенням на витрати шляхом нарахування амортизації);
(2) роялті (віднесення на витрати у тому самому податковому періоді або у майбутніх податкових періодах);
(3) послуги (віднесення на витрати у тому самому податковому періоді або у майбутніх податкових періодах).
Фактично, ключовим питанням при відображенні хмарних сервісів, отриманих користувачем, у бухгалтерському обліку є питання виникнення/не виникнення нематеріального активу.
А щодо питань оподаткування? Чинне податкове законодавство не містить спеціальних норм щодо оподаткування послуг з надання хмарних сервісів. Існує ряд дискусійний аспектів щодо оподаткування таких операцій податком на прибуток та податком на додану вартість. В розрізі останнього, постає питання місця надання послуг або навіть вцілому кваліфікації операцій з надання хмарних сервісів, для цілей оподаткування таких операцій ПДВ і навіть правомірності застосування податкової пільги, передбаченої п.26 1 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Напевне, прорахувати всі податкові ризики у випадку надання та отримання хмарних сервісів неможливо, але розвиток ринку Іт-сектору вже ставить питання про підготовку спільного законопроекту податковими фахівцями та учасниками ринку інформаційних технологій, які могли б усунути принаймні базові проблеми, пов’язані із відсутністю належного правового регулювання. Та, відповідно, зменшити кількість неприємних сюрпризів у вигляді донарахувань податкових зобов’язань за результатами планових та позапланових податкових перевірок.
Валерій Омельченко

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ