Стара версія сайту

Громадськість, влада та бізнес Київської області зібралися за круглим столом для обговорення Концепції Податкового кодексу Розвитку

10 липня цього року Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» спільно з Територіальним відділення АППУ у Київській області провели Круглий стіл з представниками органів виконавчої влади, громадськості та бізнесу Київської області з обговорення Концепції Податкового кодексу Розвитку, підтриманого Українською Радою Бізнесу, яка об’єднує 75 громадських організацій.
Захід відбувся в м. Києві (коворкінг HUB 4.0), участь в обговорені прийняли більше 40 осіб.
Президент Асоціації платників податків України, Надзвичайний і Повноважний Посол Грігол Катамадзе та Голова Ради Інституту податкових реформ Олена Хотенко привітали учасників засідання, більшість з яких є фаховими експертами в сфері оподаткування та постійно приймають участь в засіданнях Громадської ради при ДФС України та Громадської ради при Міністерстві фінансів України.
Грігол Катамадзе проінформував, що Асоціація розпочала проведення зустрічей з українським бізнесом та місцевою елітою в регіонах України з обговорення проектів Концепції Доктрини економічної безпеки України, Податкового кодексу Розвитку, Концепції створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів. Обговорення уже відбулися на Вінниччині, Закарпатті та на Івано-Франківщині.
Президент Асоціації висловив думку, щодо стану справ в країні, який є незадовільним і потребує змін. За різними підрахунками від 35 до 65 % економіки перебуває в тіні. «Тінь» — це не кримінал, це відповідь бізнесу на ті неефективні кроки, які робить держава, в тому числі, в податковій системі, яка давно не відповідає вимогам сьогодення» — сказав він. Змінюється ситуація в країні та навколо країни. Зміни, які вносяться в останні роки, зокрема до Податкового кодексу України не дають того результату, які очікують розробники цих змін. Податкова система має бути гнучкою і швидко реагувати на зміни в суспільстві та економіці.
Грігол Катамадзе розповів, що ще три роки тому Асоціація платників податків України ініціювала процес підготовки та прийняття нового ліберального Податкового кодексу України. Сьогодні навколо цього проекту, який має назву Податковий кодекс Розвитку, об’єдналися 75 всеукраїнських асоціацій – членів Української Ради Бізнесу. Саме Асоціація платників податків України є одним із фундаторів такого великого об’єднання бізнесу.
Українською Радою Бізнесу розроблені консолідовані ТОП-10 пріоритетів бізнесу для економічного зростання країни, одними з головних яких є прийняття нового Податкового та Митного кодексів України.
Грігол Катамадзе наголосив, що ТОП-10 уже підтримані партією «Голос». Представники партії «Голос» та Українська Рада Бізнесу підписали Меморандум про співпрацю, яким зафіксували головні завдання для реформування України в інституційній, податковій та бюджетній сферах, економіці, адмініструванні, демократії участі, фінансовому секторі та енергетиці. Найближчим часом плануються зустрічі з партіями «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Батьківщина» тощо.
Презентуючи Концепцію єдиного системного документу – Податкового кодексу Розвитку, Грігол Катамадзе зазначив наше бачення проблематики податкової системи України, охарактеризував структуру і завдання даного проекту та основні проблеми, які притаманні існуючій податковій системі, зокрема: наявність великої кількості податкових пільг та преференційних режимів, які значно викривлюють податкове законодавство та спотворюють конкуренцію; наявність суттєвих прогалин в чинному податковому законодавстві, обтяжливе податкове адміністрування та високий рівень податкового навантаження; невідповідність структури податків національним особливостям та цілям економічного розвитку тощо.
В частині змін в адмініструванні, Президент Асоціації акцентував увагу на необхідності розширення спектру послуг електронних сервісів для платників податків та впровадження нових сервісів і єдиного рахунку для сплати податків та зборів, інших обов’язкових платежів (крім ПДВ та акцизів).
Під час свого виступу особливу увагу Грігол Катамадзе приділив питанням запровадженню податку на виведений капітал, який передбачає відтермінування сплати податку на момент виплати дивідендів або прирівняних платежів, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці до 20 %, реалізація нової концепції онлайн контролю за переміщенням ризикових категорій товарів в частині ПДВ та модифікації податку на майно. А також окремо зауважив на необхідності запровадження оптимальної моделі податкової амністії, яка передбачається в Податковому кодексі Розвитку впровадженням Програми розкриття інформації — особливим порядком декларування фізичними особами майнового стану, активів (доходів), які не задекларовано у минулих періодах без застосування будь-яких штрафних санкцій та без нарахування пені. Відкритим питанням до дискусії залишається розмір ставки оподаткування таких активів (доходів): 0 % – щодо доходів, які спрямовуються на купівлю довгострокових державних цінних паперів; 3 % – щодо інших активів (доходів). Разом із проведенням одноразового добровільного декларування вкрай важливим завданням для держави є відновлення довіри до банківського сектору.
Наприкінці презентації Грігол Катамадзе закликав всіх присутніх активно включитись в обговорення та висловити своє бачення та надати пропозиції щодо запропонованих змін.

Олег Гетман — економіст, координатор групи з питань податкової політики РПР, детально презентував розрахунки компенсаторів бюджетних витрат та наголосив, що позитивні для бізнесу новації Податкового кодексу Розвитку, такі як запровадження податку на виведений капітал та зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, компенсуються за рахунок заходів по офшоризації, детінізації економіки, покращення адміністрування податків та зборів, зміни моделі оподаткування плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також зниження неефективних видатків загальнодержавного бюджету. В цілому, впровадження ініціатив проекту може призвести до втрат бюджету в розмірі 83 млрд. грн., компенсуючі ініціативи, запропоновані Податковим кодексом Розвитку, дають додаткові надходження від 127,8 до 157,8 млрд.грн. до бюджету, крім того, додаткові «бонусні компенсатори» можуть становити +77,4 млрд.грн.
Тетяна Шевцова — експерт з аудиту, співавтор законопроекту про податок на виведений капітал зауважила, що підтримка бізнесу є надважливою сьогодні. Податок на виведений капітал — це «патріотичний податок», який спрямований на те, щоб кошти залишалися в країні і податки сплачувалися в країні. Згідно проведених розрахунків за результатами звітності за 2018 рік, бізнес перелаштувався на офіційну сплату дивідендів: дивіденди, що сплачуються на користь нерезидентів – зросли вдвічі; дивіденди, що сплачуються фізичними особами – на 30%; ІСІ, які мають окремі пільги щодо сплати дивідендів – в чотири рази. Держава не встигає за бізнесом зі своїми управлінськими рішеннями. Інструментом виведення прибутку підприємств без оподаткування залишаються збитки (1, 3 трильйона гривень).
Тетяна Шевцова зауважила, що втрати від впровадження податку на виведений капітал складатимуть менше ніж 1% від ВВП. Втрати в перший рік його впровадження — 30 млрд. грн. (з урахуванням перетоку податку на прибуток з IV кварталу минулого року на І квартал введення податку на виведений капітал). Навела прогнозні розрахунки МЕРТ, яке схвально оцінює впровадження податку на виведений капітал.
Основне завдання податку — змінити систему через зміну системи адміністрування та через зміну взаємовідносин держави і бізнесу взагалі. Податок на виведений капітал дає інструмент, при якому доцільно сплачувати податок і сплачувати у зрозумілих умовах.

Тетяна Потопальська — фахівець з оподаткування Палати податкових консультантів, представник державного сектора, у своєму виступі сказала, що лише плідні консультації з реальним бізнесом призведуть до зростання економіки і комфорту працювати в країні та акцентувала увагу на необхідності перегляду: рівня оподаткування державного сектору (державний сектор оподатковується за феномінальною ставкою 115 %); екологічного податку (екологічний податок не відповідає тим викидам, які формує промисловість); негативного впливу акцизного податку (з першого липня цього року повністю трансформувався акцизний податок – «власне споживання вважається реалізацією товарів»).
«Через податковий кодекс введено перерозподіл нафтогазового ринку в Україні. Це речі, про які треба говорити прямо. Чому ми всі є заручниками цього перерозподілу? Чому ми повинні платити колосальні суми, від 1 млн грн за кожне правопорушення? Кожен використовує свої засоби конкурентної боротьби, але, на жаль використовувати Верховну Раду як майданчик для перерозподілу ринку — це новітнє в історії законотворчої діяльності України. Тому я звертаю увагу тих, хто буде у новій Верховній Раді, що треба виправити ситуацію» — зауважила Тетяна Потопальська.

Галина Третьякова — Керівник громадської організації «Інститут громадянських свобод», надала слушні зауваження та пропозиції щодо впровадження індивідуальної діяльності з надання певних послуг населенню, щодо проведення нульового декларування громадян, застосування податкових соціальних пільг, звільнення від оподаткування іноземних пенсій тощо, підтримала ініціативи щодо скасування дискримінаційного стягування ЄСВ із «сплячих» ФОПів та подвійної сплати ЄСВ для сумісників.
Галина Третьякова, акцентувала увагу присутніх на тому, що «в Україні необхідно створити Інститут домогосподарств – нового суб’єкта господарювання, якому повертають податки». «Для оподаткування домогосподарств і фізичних осіб варто зробити окрему структуру, тому що підходи і адміністрація таких податків докорінно відрізняються від оподаткування юридичних осіб».

Вадим Пянковський — Начальник відділу покращення бізнес-клімату департаменту економічного розвитку і торгівлі Київська ОДА подякував за запрошення та проінформував, що Київська ОДА започатковано проведення робочих зустрічей з бізнесом з розгляду різних нагальних проблемних питань по області, анонсував про започаткований механізм фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва області.
Вадим Пянковський запросив усіх бажаючих долучатися до співпраці в рамках діяльності координаційної Рада з питань розвитку підприємництва облдержадміністрації, як майданчику для діалогу бізнесу з владою.

Ганна Андросович — Начальник юридичного управління ГУ ДФС Київської області зауважила, що навіть найкраща ідея і найкраща ініціатива може розбитися об так званий «синдром виконавця». Наразі ще триває завершальний етап приєднання районних ДПІ. В пропозиціях Кодексу Розвитку також передбачено скорочення чисельності контролюючих органів унаслідок запровадження електронних сервісів (збільшення).
Це знову тягне за собою суттєву зміну функціональних обов’язків і колектив має бути до цього готовим. Дуже багато фахових працівників, які зможуть реалізувати будь яку ідею. Саме формування цієї концепції, прозорого бачення не лише приносять для платників податків але і прозорого бачення процедур для колективу який це робитиме, для тих людей які фактично здійснюватимуть реалізацію з будь-якої ініціативи на локальному рівні, що є, на мій погляд, найбільш важливим для ефективного запровадження будь-якої зміни. Поки зміни більш концептуальні, але впровадження їх механізмів і технік — це фактично реалізація. Рекомендація — розвести час і процеси реорганізації або скорочення, дати певний час на підготовку колективу для того, щоб він фахово зустрів такі зміни. До того ж, робота податкової сфери на сьогоднішній день тісно пов’язана із програмним забезпеченням. Впровадження таких кардинальних змін як зміна об’єктів оподаткування, зміна бази оподаткування, безумовно потягне за собою дуже кардинальну зміну програмного забезпечення, від чого заложитиме якість надання електронних послуг і електронного сервісу. Ті, хто безпосередньо пов’язані із розробкою змін податкового кодексу і ініціювання у Верховній Раді, мають враховувати те, що це має бути потужне технічне супроводження.
Ми завжди відкриті до діалогу, тому що, не все, що написано в податковому кодексі можна читати однозначно і відповідно потребує додаткового обговорення. Ми завжди будем раді і почути вас, і бути вами почутими — сказала Ганна Андросович.

Костянтин Швабій — директор Навчально-наукового інституту економіки, оподаткування та митної справи Національного університету ДФС України презентував присутнім своє бачення перспективи державної податкової політики України.
Розповів про принципи формування податкової політики та податкових реформ для інклюзивного економічного зростання.
Зауважив, що перспективи розвитку податкової системи України в умовах глобалізації визначаються наступними внутрішніми факторами: соціально-економічні (зовнішня трудова міграція; бідність і нерівність населення за доходами і майном (багатством); деіндустріалізація; монополії; аварійний стан транспортної інфраструктури….) та суто податкові чинники (податкові розриви або іншими словами податковий комплайанс; несправедливий розподіл податкового навантаження (регресивність оподаткування); високе податкове навантаження; реформа ДФС per se (новий функціонал, кадрова політика, діджиталізація…); імплементація міжнародних стандартів оподаткування та адміністрування податків (приклад, ПнВК vs DBCFT,DST…)
На думку Костянтина Швабія, впровадження податку на виведений капітал не є однозначним ні з позиції позитивного впливу на темпи економічного зростання, ні з позиції отримання інших позитивних екстерналій — детінізації вітчизняної економіки чи створення нових робочих місць. На його думку, впровадження податку на виведений капітал призведе до серйозних втрат бюджету.
Дмитро Олексієнко, член Ради ВГО АППУ, Голова громадської ради при ДФС України зазначив, що Україна піднялася в позиціях рейтингу Doing Business, зокрема за рахунок різкого зниження ставки ЄСВ та того, що за методологією МВФ, якщо підприємство сплачує податок в електронному вигляді — сплачує податок один раз на рік. Відповідно, за методологією МВФ, середнє українське підприємство платить всього п’ять податкових платежів за рік.
Через два тижня буде перезавантаження влади, тому якщо ми пропонуємо прийняття нового Податкового кодексу Розвитку, то ми повинні проаналізувати як була виконана Коаліційна угода та Програма Президента, Програма діяльності уряду за останні п’ять років і Податковий кодекс Розвитку повинен мати всі необхідні обґрунтування доцільності його впровадження.
Дмитро Олексієнко, безперечно підтримав ініціативи щодо скасування дискримінаційного стягування ЄСВ із «сплячих» ФОПів та прощення їм боргів, але звертає увагу на те, як бути з тими підприємцями, що діяли за Законом і сплатили ЄСВ.

Катерина Гривнак – Начальник управління захисту прав платників податків АППУ звернула увагу присутніх на те, що для кожного регіону наповнення коштами місцевих бюджетів є надзвичайно важливим питанням і сьогодні місцеві бюджети мають великі резерви. У проекті Податкового кодексу Розвитку автори передбачили зміни, які спрямовані на забезпечення самостійності місцевих бюджетів, уникнення зловживань з боку місцевих органів влади в частині виконання своїх повноважень із справляння місцевих податків та зборів.
Вона також акцентувала увагу на необхідності впровадження запропонованої зміни моделі формування субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам та поступового переходу до оподаткування майна (землі та нерухомості) від їх ринкової вартості.

Як підсумок обговорення, присутні домовилися, що учасники наддадуть свої пропозиції ініціаторам та розробникам проекту для їх подальшого опрацювання та врахування в основному документі.
Податкове законодавство повинно забезпечити створення сприятливих правових та економічних умов для суб’єктів господарювання через податкові механізми для забезпечення сталого економічного розвитку нашої держави.

Поділитись новиною:
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ