Невідомі криптовалюти. Проблеми регулювання

Вже майже 10 років минуло з часу, коли з’явилася перша криптовалюта «біткоїн» з легкої руки розробника Сатоші Накамото. На сьогодні існує більш ніж 50 її різновидів. Але в нашій країні вона як і раніше поза законом. Як вирішувати цю проблему, в своєму блозі на «Мінфіні» написав голова Асоціації платників податків України Григол Катамадзе.

Джерело: Мінфін

Дослідницька компанія Kantar TNS провела опитування з метою з'ясувати чи знають українці — користувачі мережі Інтернет, про криптовалюту? чи володіють нею? Результат був такий: загальне уявлення про криптовалюту мають майже три чверті (72%), вже володіють електронними грошима 13% інтернет-користувачів, серед них найбільш популярною криптовалютою є Bitcoin — 88%. Згідно інформації з відкритих джерел, Україна вже входить в ТОП-5 по кількості створених біткоїн-гаманців.

Але на теперішній час в Україні немає законодавчих актів, які б регулювали питання обігу криптовалют. Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг стверджують, що «складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом». Навіть існує роз’яснення НБУ, де криптовалюта визначена як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це, на їхню думку, суперечить нормам українського законодавства. Окрім цього, є рішення апеляційного суду м. Києва (справа № 753/599/16 від 12.10.2016), коли суд, посилаючись на вищезгадане роз’яснення НБУ вважає, що біткоїн не є річчю в розумінні ст. 179 Цивільного кодексу України, тому що не має ознак матеріального світу та не є продукцією, не має ознак майнових прав тощо.

У той же час є велика кількість людей і цілих компаній, які займаються як майнінгом, так і торгівлею. Біткоїни – вже частина життєдіяльності. З юридичної точки зору він вже сам по собі є інформаційним носієм, тобто це віртуальна валюта, товар, майно, хоча «взяти його в руки» ніколи не вдасться.

Проте США, Німеччина, Японія, Франція, Фінляндія та інші країни не тільки дозволили обіг відповідної валюти, але й законодавчо підкріпили правовий режим, роз’яснили поняття біткоїнів, його аналогів та сформували відповідну судову практику. Можу навести приклад моєї Батьківщини: в Грузії існують вільні індустріальні зони — левова частка бізнесу, пов'язаного з криптовалютою зосереджена саме в цих зонах. Буквально, один показник: Грузія зайняла друге місце в світі за витратою електроенергії на майнінг криптовалюти. Час, коли біткоїни генерували за допомогою звичайного комп'ютера, давно минув — зараз цим займаються величезні ферми. Перш за все, це пов'язано з величезною кількістю електроенергії, яку обчислювальні машини використовують для роботи. Грузія вже стала одним зі світових лідерів кріпторинку, і на сьогоднішній день вона посідає друге, після Китаю, місце за обсягами кріптовалютного майнінгу. Так, величезне «кріптогосподарство» в Грузії створив один з лідерів світового майнінгу біткоїнів — компанія BitFury, яка побудувала дата-центри в Тбілісі і Горі. Зараз в Грузії уважно вивчають питання оподаткування операцій з криптовалютами.

Швидше за все, українська держава наразі займає вичікувальну позицію до тих пір, поки не з'явиться певна усталена міжнародна практика. Але я не перестаю повторювати вже понад 2 роки, що настав час прийняття нового ліберального Податкового кодексу України, в якому всі акценти будуть чітко розставлені, не буде ніяких різночитань, його будуть однаково читати і виконувати як бізнес, так і контролюючі органи. Це стане точкою відліку нових взаємовідносин між бізнес-середовищем та органами влади.